ендогамія
ЕНДОГА́МІЯ, ї, ж. У первісному суспільстві — звичай, за яким дозволялися шлюби лише між особами однієї суспільної групи.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ендогамія — ендога́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ендогамія — -ї, ж. У первісному суспільстві – звичай, за яким дозволялися шлюби лише між особами однієї суспільної групи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ендогамія — ендога́мія (від ендо... і ...гамія) за первіснообщинного ладу звичай, за яким дозволялися шлюби лише між особами однієї суспільної групи. Протилежне – екзогамія. Словник іншомовних слів Мельничука
- ендогамія — Вимога укладання шлюбів у межах власної суспільної групи; протилежність екзогамії. Універсальний словник-енциклопедія
- ендогамія — Ендога́мія, -мії, -мією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)