ентузіаст
ЕНТУЗІА́СТ, а, ч. Людина, пройнята ентузіазмом, яка діє з ентузіазмом.
Ті ж, що.. спочатку закидали обуренням і насмішками твердження молодих ентузіастів — через кілька років самі гордо їх виголошували як свої власні, як аксіоми (Фр., XVI, 1955, 120);
Батько Каргата.. був одним з тихих ентузіастів, які з головою поринають у.. справу (Шовк., Інженери, 1956, 283);
// чого. Людина, яка віддає всі сили якій-небудь справі; палкий прихильник чого-небудь.
В СРСР є дуже багато ентузіастів радіоелектронної науки і техніки (Наука.., 8, 1956, 20);
Інженер Гайовий був ентузіастом механізації (Жур., Вечір.., 1958, 143).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ентузіаст — ентузіа́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ентузіаст — -а, ч. Людина, пройнята ентузіазмом, яка діє з ентузіазмом. || чого. Людина, яка віддає всі сили якій-небудь справі; палкий прихильник чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ентузіаст — ентузіа́ст (від грец. ενθουσιαστικός – захоплений, натхненний) людина, яка здатна надихатися, ставитись до чогось з ентузіазмом; пристрасний борець за ідею, прихильник якоїсь справи. Словник іншомовних слів Мельничука