1. Словник української мови в 11 томах

еоліт

ЕОЛІ́Т, у, ч., архл.

1. Застаріла назва періоду кам’яного віку, коли люди виробляли найпримітивніші кам’яні знаряддя.

2. Невеликий уламок каменя з гострими краями, що начебто мають сліди штучної обробки.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еоліт — еолі́т 1 іменник чоловічого роду період кам'яного віку еолі́т 2 іменник чоловічого роду уламок каменя Орфографічний словник української мови
  2. еоліт — -у, ч., археол. 1》 Застаріла назва періоду кам'яного віку, коли люди виробляли найпримітивніші кам'яні знаряддя. 2》 Невеликий уламок каменя з гострими краями, що начебто мають сліди штучної обробки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. еоліт — Старокам'яна доба Словник чужослів Павло Штепа
  4. еоліт — еолі́т (від грец. ήως – ранкова зоря і ...літ) застаріла назва епохи кам’яного віку. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. еоліт — Еолі́т, -та; -лі́ти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)