еполети
ЕПОЛЕ́ТИ, ів, мн. (одн. еполе́т, а, ч.). Парадні офіцерські погони з гаптуванням у дореволюційній російській і деяких іноземних арміях.
Господар стояв серед хати мовчки й тільки дивився, як роздягались гусари, як заблищали їх еполети та коміри (Н.-Лев., III, 1956, 148);
До них підскочив на коні офіцер зі срібними еполетами (Донч., III, 1956, 181).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- еполети — -ів, мн. (одн. еполет, -а, ч.). Парадні офіцерські погони з гаптуванням у дореволюційній російській та деяких іноземних арміях. Великий тлумачний словник сучасної мови
- еполети — Нараменнички Словник чужослів Павло Штепа
- еполети — еполе́ти (франц. epaulettes, зменш. від epaule – плече) вузькі, заокруглені на кінці погони, де розміщуються знаки розрізнення. Належність парадної форми офіцерів, генералів, адміралів в арміях і флотах багатьох країн, у тому числі в армії дореволюційної Росії. Словник іншомовних слів Мельничука
- еполети — Срібна, золота або з матеріалу мундира стрічка з відзнаками військового ступеня. Універсальний словник-енциклопедія