1. Словник української мови в 11 томах

епіка

Е́ПІКА, и, ж., збірн., літ. Епічні твори.

Хоч я не вмію так любити епіки, як лірики, та, може, все ж зрозуміла б її об’єктивно (Л. Укр., V, 1956, 437).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епіка — е́піка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. епіка — -и, ж., збірн., літ. Епічні твори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епіка — е́піка (грец. επικός – епічний, від έπος – слово, розповідь) різні епічні твори, епічна поезія. Словник іншомовних слів Мельничука