1. Словник української мови в 11 томах

епікриз

ЕПІКРИ́З, у, ч. Заключна частина історії хвороби, у якій аналізується перебіг захворювання, характеризуються лікувальні заходи і т. ін.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епікриз — епікри́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. епікриз — -у, ч. Обов'язкова частина медичних облікових документів, в якій подані висновки про стан хворого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. епікриз — епікри́з (від грец. έπίκρισις – визначення, висновок) остаточний висновок в історії хвороби, що містить причини захворювання, його перебіг, лікування та кінцевий результат хвороби. Словник іншомовних слів Мельничука