1. Словник української мови в 11 томах

епілептичний

ЕПІЛЕПТИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до епіле́псія і епіле́птик.

Заверещав [Дувідко] страшенно і кинувся на землю в епілептичних корчах (Фр., VIII, 1952, 395).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епілептичний — епілепти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. епілептичний — -а, -е. Такий, що стосується епілепсії. || Прикм. до епілепсія та епілептик. Епілептичний напад — напад, що спостерігається при епілепсії. Великий тлумачний словник сучасної мови