епістолярний
ЕПІСТОЛЯ́РНИЙ, а, е.
1. Прикм. до епі́стола 1.
До тих листів.. я додаю деякі речі, переважно також епістолярного характеру (Фр., XVI, 1955, 366);
— Тільки, друже мій, не освідчуйся мені в усній формі. Дотримуйся епістолярного стилю (Рибак, Час.., 1960, 743);
// Написаний у формі листів (про літературний твір).
Слід відзначити епістолярні твори древньоруської літератури, з числа яких зберігся лист Володимира Мономаха до Олега Святославича (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 512).
2. Який становить сукупність чиїх-небудь листів.
Великий інтерес становить епістолярна спадщина критика [В. Стасова] — його листування з багатьма видатними російськими діячами культури, літератури і мистецтва (Наука.., 9, 1956, 41).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- епістолярний — епістоля́рний прикметник Орфографічний словник української мови
- епістолярний — -а, -е. 1》 Прикм. до епістола 1). 2》 Який становить сукупність чиїх-небудь листів. Епістолярний стиль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епістолярний — Листовний Словник чужослів Павло Штепа
- епістолярний — епістоля́рний (від епістола) той, що стосується літературних творів, які мають форму листів, послань. Словник іншомовних слів Мельничука
- епістолярний — Епістоля́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)