1. Словник української мови в 11 томах

епіфоричний

ЕПІФОРИ́ЧНИЙ, а, е, літ. Прикм. до епі́фора.

Величезне емоціональне нагнітання, яке збільшується з кожною дальшою ритмічною групою, посилюється анафоричним і епіфоричним прийомом (Мова і стиль "Вершників", 1955, 67).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. епіфоричний — епіфори́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. епіфоричний — -а, -е, літ. Прикм. до епіфора. Великий тлумачний словник сучасної мови