епічність
ЕПІ́ЧНІСТЬ, ності, ж, Абстр. ім. до епі́чний 1.
На епічність я великої претензії не маю, і коли мені сей «вищий рід поезії» не дасться, то я не буду тим дуже гризтися (Л. Укр., V, 1956, 438);
Тяжіння до епічності й монументалізму є взагалі однією з характерних рис сучасного радянського роману (Про багатство л-ри, 1959, 206).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me