1. Словник української мови в 11 томах

ербій

Е́РБІЙ, ю, ч. Блискучий, м’який метал.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ербій — е́рбій іменник чоловічого роду хімічний елемент Орфографічний словник української мови
  2. ербій — Эрбий — erbium — *Erbium — хім. елемент, Cимвол Еr, ат. н. 68, ат. м. 167,26; лантаноїд. У вільному стані Е. — м'який сріблясто-білий метал. Густина 4,77, tплав 1522ОС, tкип 2863ОС, На повітрі окиснюється, утворюючи рожевий оксид Ег2О3. Гірничий енциклопедичний словник
  3. ербій — -ю, ч. Er. Рідкісноземельний елемент. Проста речовина – м'який сріблястий метал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ербій — е́рбій хімічний елемент, символ Er, ат. н. 68; блискучий метал, належить до лантаноїдів. Застосовують для виробництва деяких сплавів, скла тощо. Від назви селища Іттербю у Швеції. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ербій — Еr, хіміч. елемент з атомним числом 68; хіміч. активний сріблястий метал; відкритий 1843 Мозандером. Універсальний словник-енциклопедія