ерзац
ЕРЗА́Ц, у, ч. Неповноцінний замінник чого-небудь; сурогат.
У пивній.. дим тютюнових ерзаців плавав шарами, не поєднуючись (Ю. Янов., І, 1958, 539);
*Образно. Підміняючи справжні пристрасті й почуття їх солоденькими ерзацами, подібна драматургія [п’єси «Люська» Г. Мазіна, «Ураган» Т. Смолянської] лише опошлює ті моральні норми й положення, які вона береться стверджувати (Про багатство л-ри, 1959, 80).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ерзац — ерза́ц іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ерзац — -у, ч. Неповноцінний замінник чого-небудь; сурогат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ерзац — Замінничка Словник чужослів Павло Штепа
- ерзац — ерза́ц (від нім. Ersatz – заміна) неякісний замінник, сурогат. Словник іншомовних слів Мельничука
- ерзац — ЗАМІ́ННИК (матеріал, виріб і т. ін., що використовується замість іншого — дорогого чи дефіцитного), ЗАМІ́НЮВАЧ, СУБСТИТУ́Т спец.; СУРОГА́Т, ЕРЗА́Ц (неповноцінний замінник). Словник синонімів української мови
- ерзац — рос. эрзац (нім. Erzatz — неповноцінний замінник) — сурогат, підробка. Eкономічна енциклопедія