1. Словник української мови в 11 томах

ерцгерцог

ЕРЦГЕ́РЦОГ, а, ч. В Австрії та Австро-Угорщині — титул наступників престолу династії Габсбургів; особа, що мала цей титул.

Головнокомандуючим союзною армією в північній Італії було призначено молодого й недосвідченого у військових справах австрійського ерцгерцога (наступника австрійського імператора) (Іст. СРСР, II, 1957, 94);

Не вінок поета, а корону українського королівства мріяв надіти на свою голову нащадок ерцгерцога (Стельмах, II, 1962, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ерцгерцог — ерцге́рцог іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ерцгерцог — -а, ч. В Австрії та Австро-Угорщині – титул наступників престолу династії Габсбургів; особа, що мала цей титул. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ерцгерцог — ерцге́рцог (нім. Erzherzog) титул австрійських принців до 1918 р. Словник іншомовних слів Мельничука