1. Словник української мови в 11 томах

ескадра

ЕСКА́ДРА, и, ж. Велике з’єднання військових кораблів чи літаків військового повітряного флоту одного або різних класів.

[Оксана:] Хто розгорне ескадру в морі так, щоб не загинути від власних мін або підводних човнів німецьких? (Корн., І, 1955, 32);

На сімферопольському аеродромі другий день розвантажуються технічні частини повітряної ескадри (Кучер, Чорноморці, 1956, 427).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ескадра — еска́дра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ескадра — Фльотилія, підрозділ фльоти, іст. армада. Словник синонімів Караванського
  3. ескадра — -и, ж. Велике з'єднання військових кораблів чи літаків військового повітряного флоту одного або різних класів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ескадра — Армада, див. флотилія Словник чужослів Павло Штепа
  5. ескадра — еска́дра (франц. escadre) 1. Оперативно-тактичне з’єднання надводних військових кораблів різних класів. 2. З’єднання військово-повітряних сил у деяких іноземних арміях. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ескадра — Еска́дра, -ри, -рі; -ка́дри, -ка́др Правописний словник Голоскевича (1929 р.)