ескадронний

ЕСКАДРО́ННИЙ, а, е. Прикм. до ескадро́н.

— Було нас дванадцять козаків з бригади Криворучки, тринадцятий — Янсон — наш політрук, Танька — ескадронна баришня, три карабінки і сто двадцять п’ять бойових куль (Кач., II, 1958, 130);

// у знач, ім. ескадро́нний, ного, ч., розм. Командир ескадрону.

Ескадронним сказано: — Знай же, Опанас, Ту шляхетську голову добре пригощай! (Мал., Звенигора, 1959, 16).