1. Словник української мови в 11 томах

есквайр

ЕСКВА́ЙР, а, ч.

1. У феодальній Англії — прапороносець, пізніше — одне з нижчих дворянських звань.

2. У США та Великобританії — почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури та старшим урядовцям.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. есквайр — есква́йр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. есквайр — -а, ч. 1》 У середньовічній Англії – прапороносець, згодом – одне з нижчих дворянських звань. 2》 У США та Великій Британії – почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури і старшим урядовцям; сквайр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. есквайр — Пан (високоповажний) Словник чужослів Павло Штепа
  4. есквайр — есква́йр, сквайр (англ. esquire, від лат. squtarius – щитоносець) 1. У феодальній Англії прапороносець, пізніше – одне з нижчих дворянських звань. 2. У США та Великобританії почесний титул, що його присвоюють мерам, мировим суддям, вищому розряду адвокатури і старшим урядовцям. Словник іншомовних слів Мельничука