естетик

ЕСТЕ́ТИК, а, ч.

1. Те саме, що есте́т.

Осуджуючи естетиків-ідеалістів, ..Бєлінський водночас нещадно картав прояви штучності, спекулятивності в мистецтві (Укр. літ. критика.., 1959, 37);

А картини природи кругом дивні! Видно, що це місце вибрав для себе великий естетик, великий поет! (Н.-Лев., II, 1956, 384).

2. розм. Справжній цінитель мистецтва.

— Його [Т. Шевченка] народ розуміє… О-о! Народ великий естетик!.. (Мирний, III, 1954, 205).