естрадний
ЕСТРА́ДНИЙ, а, е. Який виступає на естраді.
Пораненим [у госпіталях] потрібен спокій, відпочинок і скорше виступи естрадних акторів, аніж сива, припала порохом старовина (Кучер, Чорноморці, 1956, 85);
// Признач. для виконання на естраді.
Слабеньке сопрано механічно.. виконувало — саме виконувало, а не співало — естрадну пісеньку про кохання (Дмит., Наречена, 1959, 185).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- естрадний — естра́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- естрадний — -а, -е. Який виступає на естраді. || Признач. для виконання на естраді. Естрадна музика — різні форма так званої "розважальної" або "легкої" музики. Естрадний оркестр — умовна назва оркестру, який виконує естрадну музику. Великий тлумачний словник сучасної мови