етап

ЕТА́П, у, ч.

1. Пункт на шляху пересування військ, де військовим службовцям надається нічліг, продукти, медична допомога і т. ін.

2. У дореволюційній Росії — пункт для ночівлі в дорозі груп арештантів.

Все рідше почали траплятись «етапи» — будівлі, де партія засуджених зупинялась на ночівлю (Донч., III, 1956, 40);

*У порівн. Присадкуваті мазанки повгрузали в землю, мов арештантські етапи (Гончар, Таврія.., 1957, 15);

//Група арештантів, яких відправляють куди-небудь під конвоєм.

Незабаром старий москаль, що вів етап, скомандував у дорогу (Мирний, І, 1949, 414);

Повільно відчинилася чорна брама — етап вирушив у тяжкий шлях (Чорн., Визвол. земля, 1959, 101).

По ета́пу — у супроводі озброєного загону; під конвоєм.

Двічі його.. по етапу приганяли в рідне село, до матері (Гончар, Таврія.., 1957, 535).

3. у знач. присл. ета́пом. У дореволюційній Росії — у супроводі озброєного загону; під конвоєм.

Закували коваля Єгора жандарми у залізні пута та й погнали етапом.. на Сибір (Цюпа, Три явори, 1958, 11);

— Ти, чоловіче, забувся, як тебе етапом у село пригнали? (Стельмах, Хліб.., 1959, 368).

4. Окрема частина чого-небудь.

Перший етап нашого шляху закінчується (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 98);

// Певна частина дистанції в спортивних змаганнях.

От і тепер дивився тренер, як біжить Ярина четвертий етап, біжить швидко, навально, переможно (Собко, Стадіон, 1954, 20).

5. перен. Окремий момент, період, стадія в розвитку чого-небудь, у якій-небудь діяльності.

Рослини в різні періоди життя потребують неоднакових зовнішніх умов, тобто життя їх складається з окремих етапів (Наука.., 3, 1957, 2);

З приїздом до Петербурга почався новий етап у житті Шевченка (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 15);

Семирічний план розвитку народного господарства СРСР — це конкретне втілення ленінської генеральної лінії партії на сучасному етапі (Наука.., 3, 1959, 1).

Про́йдений (пере́йдений) ета́п — те, що хто-небудь уже здійснив, закінчив і т. ін.

Жартував [Борис], що коли Лялю оберуть ще кудись, то попередню її посаду обов’язково доручать йому, як Лялин «перейдений етап» (Гончар, IV, 1960, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етап — ета́п іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. етап — (відтинок часу) період, фаза, стадія; (життя) смуга; (мирний) час, часи; (шляху) частина; (в'язнів) транспортування, транспортація, перевіз, переміщення, (піший) похід; (валка в'язнів) група, гурт, партія, колона. Словник синонімів Караванського
  3. етап — [еитап] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
  4. етап — -у, ч. 1》 Пункт на шляху пересування військ, де військовим службовцям надаються нічліг, продукти, медична допомога і т. ін. 2》 Пункт для ночівлі в дорозі груп арештантів. || Група арештантів, яких відправляють куди-небудь під конвоєм. 3》 у знач. присл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. етап — див. період Словник чужослів Павло Штепа
  6. етап — ета́п (від франц. etape – перегін, перехід) 1. Частина шляху – дистанції. 2. Відрізок часу, відзначений певними подіями. 3. В дореволюційній Росії арештантська партія з конвоєм. 4. Місце зупинки – етапний пункт. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. етап — пере́йдений (про́йдений) ета́п. Що-небудь здійснене, опрацьоване, завершене. — Що ж тобі прочитати? Книжок я з собою не захопив .. Кожна книжка, розумієш,— це вже перейдений етап (І. Фразеологічний словник української мови
  8. етап — ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний). Словник синонімів української мови
  9. етап — Ета́п, -пу; ета́пи, -пів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. етап — рос. этап (від фр. etape — перегін, перехід) — 1. Окремий момент, стадія якогось процесу. 2. Пункт на шляху пересування військ, в якому надають ночівлю, продовольство, фураж. Eкономічна енциклопедія