етюдник

ЕТЮ́ДНИК, а, ч.

1. Папка або плоска скринька для зберігання етюдів (у 1 знач.).

Товстун тримав в одній руці плоского дерев’яного ящичка, — як потім довідалася Ганна, — етюдник (Коз., Сальвія, 1956, 80).

2. Невелика дошка, на якій живописець розміщує папір, полотно, коли малює етюди.

Поїзд зупиняється на маленькій станції, друзі з етюдниками, папером, теками й чемоданами злазять на перон (Ю. Янов., І, 1958, 592).