1. Словник української мови в 11 томах

етіологія

ЕТІОЛО́ГІЯ, ї, ж., мед.

1. Вчення про причини й умови виникнення хвороб.

2. Причини якогось захворювання.

Незважаючи на спільні риси будови, росту, обміну речовин і т. д., опухи різних органів мають, можливо, різну етіологію (Курс патології, 1956, 161).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етіологія — етіоло́гія 1 іменник жіночого роду розділ знань етіоло́гія 2 іменник жіночого роду причина хвороби Орфографічний словник української мови
  2. етіологія — -ї, ж., мед. 1》 Вчення про причини та умови виникнення хвороб. 2》 Причина виникнення хвороби або патологічного стану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. етіологія — етіоло́гія (від грец. αιτία – причина і ...логія) вчення про причини та умови виникання хвороб. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. етіологія — Етіоло́гія, -гії, -гією (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)