ехолокатор
ЕХОЛОКА́ТОР, а, ч. Дуже чутливий орган деяких тварин (дельфінів, кажанів), який служить для орієнтації у просторі за допомогою відбитого звуку чи ультразвуку.
Можна сказати, що кажан бачить вухами. Не очі, а саме ехолокатори допомагають йому у найтемнішу ніч маневрувати в лісі серед тісно переплетеного віття дерев, помічати і ловити комах (Наука.., 6, 1967, 22);
За принципом роботи ехолокатора кажана у нас і за рубежем створено кілька моделей портативних радарів — «ультразвукових поводирів», що дають змогу сліпим людям досить добре орієнтуватись у навколишній обстановці (Наука.., 4, 1974, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ехолокатор — ехолока́тор іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- ехолокатор — -а, ч. 1》 Прилад для виявлення і визначення місцезнаходження предметів за допомогою відбитого ультразвуку. 2》 Про орган деяких тварин (напр., кажанів, дельфінів), який дозволяє їм орієнтуватися в просторі, сприймаючи відбитий звук чи ультразвук. Великий тлумачний словник сучасної мови