еч

ЕЧ, виг., розм., рідко. Те саме, що ач.

Еч! яка цокотуха! (Морд., І, 1958, 505).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. еч — еч вигук незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. еч — виг. Те саме, що ач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. еч — БАЧ у знач. виг., розм. (ужив. для вираження здивування, захоплення, докору, незадоволення і т. ін.), БА розм., АЧ розм., ДИВИ́СЬ ТИ (ДИВИ́ ТИ) розм., ТИ БА́ розм., ЧИ БА́ (ТИ БА́) розм., ЧИ БА́Ч (ТИ БА́Ч) розм., ЕЧ розм. рідше. Словник синонімів української мови
  4. еч — Еч! меж. = ач. Еч, який гарний! Сам геть, а мені не дає. Харьк. Словник української мови Грінченка