ешелон
ЕШЕЛО́Н, у, ч.
1. Окрема частина розчленованого в глибину бойового порядку або колони військ, що рухається на деякій відстані від іншої.
Війська ешелону головних сил почали посадку на судна (Кучер, Чорноморці, 1956, 215).
2. Поїзд, автоколона або група літаків певного призначення з людьми та вантажем.
Після того, як ми пустили на залізниці під укіс ворожий ешелон, фашистська поліція йшла за нами по п’ятах (Збан., Крил. гонець, 1953, 22);
На заокругленні колії Анрі побачив на хвилину весь ешелон — довгу валку платформ, навантажених танками (Донч., 6, 1957, 479).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ешелон — ешело́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ешелон — -у, ч. 1》 Окрема частина розчленованого в глибину бойового порядку або колони військ, що рухається на деякій відстані від іншої. 2》 Поїзд, автоколона або група літаків певного призначення з людьми та вантажем. 3》 : Верхній (вищий) ешелон розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ешелон — Валка Словник чужослів Павло Штепа
- ешелон — ешело́н (франц. echelon, букв. – сходинка, ступінь) 1. Частина бойового порядку військ. 2. Частина загальної колони військ, що рухається на певній віддалі від іншої колони. 3. Під час перевезення залізницею – кожний військовий поїзд. Словник іншомовних слів Мельничука
- ешелон — ПО́ЇЗД (ряд з'єднаних між собою залізничних вагонів, що рухаються з допомогою локомотива або моторного вагона), ПО́ТЯГ, МАШИ́НА заст.; ЕШЕЛО́Н (поїзд спеціального призначення з людьми й вантажем); МАРШРУ́Т розм. Словник синонімів української мови
- ешелон — рос. эшелон (фр. chelon, букв. — сходинка, ступінь) — 1. Частина загальної колони військ, що рухається у певному напрямку. 2. У широкому розумінні — залізничний поїзд чи автоколона, що перевозить спеціальні вантажі, рухається у певному напрямку і з певним призначенням. Eкономічна енциклопедія