1. Словник української мови в 11 томах

жабуриння

ЖАБУРИ́ННЯ, я, с.

1. (Conferva L.). Водорості, що ростуть у стоячих водах і мають вигляд зелених ниток.

Зелене жабуриння вкрило чисте дно (Мирний, IV, 1955, 316);

Очерети шумлять, шелестить осока, в ставу — жабуриння та ряска (Мик., II, 1957, 18).

2. діал. Слизька маса, що утворюється на поверхні стоячої води.

*Образно. Парламентське жабуриння загойдалося, готуючись поглинути сміливця (Кач., II, 1958, 307).

3. діал. Внутрішність дині, гарбуза.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жабуриння — жабури́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. жабуриння — (зелене) баговиння, водорості, твань; (на гнилій воді) слиз; жабур. Словник синонімів Караванського
  3. жабуриння — -я, с. 1》 Водорості, що ростуть у стоячих водах і мають вигляд зелених ниток. 2》 діал. Слизька маса, що утворюється на поверхні стоячої води. 3》 діал. Внутрішність дині, гарбуза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жабуриння — див. водорості Словник синонімів Вусика
  5. жабуриння — ЖАБУРИ́ННЯ (водорості, що ростуть у стоячих водах), БАГОВИ́ННЯ, ЖА́БУР діал. На воді густо плавало слизьке жабуриння (П. Козланюк); Наймити.. витягли повний волок баговиння, карасів, линів, раків та жаб (І. Нечуй-Левицький); Таке мерзенне (болото), Поржавіло, від жабуру зелене (Є. Гребінка). Словник синонімів української мови
  6. жабуриння — Жабури́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)