жадливо
ЖАДЛИ́ВО, рідко. Присл. до жадли́вий.
Жадливо прислуховується [дівчина] до батькового дихання, що стає все рівнішим і рівнішим.,. (Коцюб., І, 1955, 247);
Уперто вивчився він самотужки На інженера, їздив по світах, Жадливо придивлявся до людей (Рильський, Урожай, 1950, 91).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me