жак
ЖАК, а, ч.
1. Рибальська снасть у вигляді натягнутої на декілька обручів конусоподібної сітки.
На вербі сіті рибальські порозвішувано, і жаки, і ятери (Вишня, II, 1956, 369);
[Зоря:] Коли у вас, товаришу письменник, більше немає питань, то ми поїдемо жаки трусити (Корн., II, 1955, 215).
◊ Би́тий жак — про бувалу, з досвідом людину.
Шавкун — битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами (Мирний, II, 1954, 274).
2. ент. (Таbanus bovinus L.). Велика двокрила муха, комаха, самка якої живиться кров’ю тварин і соком рослин.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жак — жак 1 іменник чоловічого роду сітка жак 2 іменник чоловічого роду муха Орфографічний словник української мови
- жак — -а, ч. 1》 Рибальська снасть у вигляді натягнутої на декілька обручів конусоподібної сітки. 2》 ент. Велика двокрила муха, комаха, самка якої живиться кров'ю тварин і соком рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жак — Студент, учень, школяр, бідний студент; пограбування Словник застарілих та маловживаних слів
- жак — див. ятір Словник синонімів Вусика
- жак — би́тий жак (жук), фам. Бувала, з великим життєвим досвідом людина, яку важко перехитрити, обманути. Шовкун — битий жак! Недаром він посивів, сидячи над бумагами (паперами) (Панас Мирний); Роман Васильович, хоч і битий жук, а очевидно... Фразеологічний словник української мови
- жак — Жак, -ку и -ка м. 1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. На жак кидати. 2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. Словник української мови Грінченка