жалюзі
ЖАЛЮЗІ́, невідм., с.
1. Складені з вузьких дощечок або металевих пластинок віконниці або штори для регулювання світла і повітряного потоку в приміщенні.
Вже спущені матово-жовті жалюзі в кімнаті попрорізувались жовтогарячими смужками від низького сонця (Л. Укр., III, 1952, 711);
На багатьох крамницях жалюзі закривали вітрини (Ів., Вел. очі, 1956, 19).
2. спец. Пристрій у вигляді вентиляційних грат (решіток) з нерухомими або обертовими перами для регулювання повітряного потоку.
Регулювання температури третього радянського штучного супутника відбувається з допомогою жалюзі, шляхом автоматичного повертання обертових пер під певним кутом до сонячного проміння (Наука.., 2, 1960, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жалюзі — жалюзі́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- жалюзі — див. ШТОРА. Словник синонімів Караванського
- жалюзі — Жалюзи — jalousie — Jalousie, Rolladen – пристрій у вигляді ґраток (решіток) з нерухомими або обертовими перами для регулювання повітряного або рідинного потоку. Гірничий енциклопедичний словник
- жалюзі — невідм., с. і мн. 1》 Складені з вузьких дощечок або металевих пластинок віконниці або штори для регулювання світла і повітряного потоку в приміщенні. 2》 спец. Пристрій у вигляді вентиляційних ґрат (решіток) із нерухомими чи обертовими перами для регулювання повітряного потоку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жалюзі — жалюзі́ (франц. jalousie, букв. – заздрість) віконниці, штори або пластини, якими регулюють світловий або повітряний потік. Словник іншомовних слів Мельничука
- жалюзі — Жалюзі́ (фр.), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жалюзі — (фр. — заздрити) 1. Вікно з багатьма стулками ставень, які закривають приміщення від небажаних поглядів. 2. Штора з пластинками, якими через горизонтальні або вертикальні щілини регулюється світло або повітряний потік. Архітектура і монументальне мистецтво