жалісно

ЖА́ЛІСНО. Присл. до жа́лісний.

Баба Настя далі вже не могла витримати, закрилася вузеньким рукавцем і схлипнула жалісно, як дитинка (Л. Укр., III, 1952, 737);

Десь далеко в ущелині завив шакал. Жалісно так виводить (Донч., II, 1956, 301);

З-під густих.. брів невеликі сірі очі дивилися на Ганну по-батьківському співчутливо і навіть жалісно (Коз., Сальвія, 1956, 3).