1. Словник української мови в 11 томах

жалітися

ЖАЛІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, недок.

1. Висловлювати невдоволення ким-, чим-небудь; скаржитися.

Коля спотикався по дорозі й плакав, жаліючись, що болять ноги й хочеться спати (Вас., І, 1959, 214);

Лікар водив пальцями по всій черевній поверхні.., шукав бодай якихось ознак апендициту, на який жалівся хворий (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 9);

*Образно. Голодний пес меланхолічно жаліється на життя (Ю. Янов., І, 1958, 134).

2. Висловлювати або подавати жалобу; скаржитися кому-небудь на когось.

— Піп побіг жалітися інспекторові та свому начальству (Коцюб., І, 1955, 307);

— От же мені жалілись на вас і раділи, що я [становий] заступив на ваше місце: «Зразу, — кажуть, — полегкість стала» (Україна.., І, 1960, 15);

// розм. Наговорювати кому-небудь на когось.

— І що то воно за мати, коли йде на сина жалітися? (Мирний, II, 1954, 162);

*Образно. Тільки сполохана річка.. мелодійним хлюпанням жалілась жовтому пісочкові на докучливих гостей.. (Коцюб., І, 1955, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жалітися — жалі́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. жалітися — зн. скиглити; (на кого) скаржитися, р. кривдитися, кривдуватися; (на долю) нарікати, бідкатися, жалкуватися, плакатися; (на біль) ІД. кволитися. Словник синонімів Караванського
  3. жалітися — [жал’ітиес'а] -л'ійус'а, -л'ійеіс':а, -л'ійеіц':а, -л'ійуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. жалітися — -іюся, -ієшся, недок. 1》 Висловлювати невдоволення ким-, чим-небудь; скаржитися. 2》 Висловлювати або подавати жалобу; скаржитися кому-небудь на когось. || розм. Наговорювати кому-небудь на когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. жалітися — Бідькатися, збідькуватися, збідькатися, убідькуватися, убідькуватися, убідькатися, нарікувати, нарікати, наректи, порікувати, ремствувати, заремствувати, зіремствувати, наремствувати, поремствувати, скаржитися, вискаржуватися, вискаржитися... Словник чужослів Павло Штепа
  6. жалітися — СКА́РЖИТИСЯ (висловлювати невдоволення з приводу неприємностей, болю, горя, чиєїсь поведінки і т. ін.), НАРІКА́ТИ, РЕ́МСТВУВАТИ, ЖАЛІ́ТИСЯ, БІ́ДКАТИСЯ, ПЛА́КАТИ підсил., СТОГНА́ТИ підсил., ПЛА́КАТИСЯ підсил. розм., СКИ́ГЛИТИ розм., СКІ́МЛИТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. жалітися — Жалі́тися, -лі́юся, -лі́єшся на кого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. жалітися — Жалітися, -ліюся, -єшся гл. Жаловаться. Жаліються молодиці, що ти шкоду робиш. Мет. 240. Школи й не жалілась, щоб що в неї боліло. Стор. II. 37. Словник української мови Грінченка