жандармерія
ЖАНДАРМЕ́РІЯ, ї, ж. Особливі поліцейські війська в буржуазних країнах для політичної охорони і розшуку, для боротьби з революційним рухом.
Але, хоч як старалася жандармерія.., хоч як хапала направо-наліво за останніми із своїх «списків підозрілих», — ніщо не допомогло (Ленін, 19, 1950, 186);
// Управління цими військами.
Рукописи драматичних творів Тесленка, які зберігаються в архіві, носять на собі сліди перебування в поліції та жандармерії (Рад. літ-во, II, 1949, 105).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жандармерія — жандарме́рія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- жандармерія — [жандармер'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
- жандармерія — -ї, ж. Особливі поліцейські війська в деяких країнах для політичної охорони і розшуку. || Управління цими військами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жандармерія — жандарме́рія (франц. gendarmerie) в експлуататорських державах особливий вид державної поліції, орган політичного розшуку. В Росії ліквідовано в 1917 р. Словник іншомовних слів Мельничука
- жандармерія — Жандарме́рія, -рії, -рією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)