жара

ЖАРА́, и́, ж.

1. Гаряча літня пора; спека.

Надворі стояла жара (Фр., VII, 1951, 96);

І от у Петрівку, саме в спеку, в жару візьми та й занедужай (Мирний, І, 1954, 300);

// Висока температура повітря в приміщенні, печі і т. ін.

У хаті душно та гаряче; порозвішувані по стінах білих рябопері птиці, здається, сказилися від цієї духоти та жари (Вовчок, І, 1955, 297).

2. діал. Жар (у 3 знач.).

Довгі безсонні ночі нищили його тіло, жара палила його нутро, засихала на устах (Кобр., Вибр., 1954, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жара — (дуже нагріте сонцем повітря) спека, спекота, духота, розм. пекло, (з вологістю) парня. Словник синонімів Полюги
  2. жара — жара́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. жара — -и, ж. 1》 Гаряча літня пора; спека. || Висока температура повітря в приміщенні, печі і т. ін. 2》 діал. Жар (у 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жара — Спека, спекота, горяч, духота, млява Словник чужослів Павло Штепа
  5. жара — И, ж. Напружена, емоційно насичена ситуація. ◇ Пішла жара — от тут-то і почалось. Лягаємо ми з Толіком спать — тільки жара пішла, як тут ти дзвониш! Словник сучасного українського сленгу
  6. жара — ЖАР (підвищений ступінь теплоти тіла при захворюванні), ТЕМПЕРАТУ́РА розм., ГАРЯ́ЧКА розм., ВОГО́НЬ підсил. розм., ПАЛ підсил. розм., ЖАРА́ діал. (Мальванов:) У вас, напевно, жар (І. Кочерга); Видно, в мене була температура (Л. Словник синонімів української мови
  7. жара — Жара, -ри ж. = спека. Сонце світило стиха, без жари. К. ЧР. 4. Словник української мови Грінченка