жарений
ЖА́РЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до жа́рити 1.
Поївши добре вареників та карасів, у сметані жарених, ..вишнівкою на дорогу запили [пан хорунженко з панотцем] (Кв.-Осн., II, 1956, 195).
2. прикм. Приготовлений для їжі жаренням.
Чого там не було: вареники, мнишки, жарений дрохвич, смажені в сметані карасі (Стор., І, 1957,184);
// у знач. ім. жа́рене, ного, с. Страва, приготовлена жаренням.
— Бач, понаходили… Треба хоч жареного їм поставити (Мирний, III, 1954, 148).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жарений — правильніше: смажений «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- жарений — жа́рений 1 дієприкметник від: жа́рити жа́рений 2 прикметник приготовлений для їжі жаренням Орфографічний словник української мови
- жарений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до жарити 1). 2》 прикм. Приготовлений для їжі жаренням. || у знач. ім. жарене, -ного, с. Страва, приготовлена жаренням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жарений — Смажений, висмажений, засмажений, посмажений, присмажений, усмажений, пражений, запражений, попражений, спражений, упражений, пряжений, запряжений, попряжений, спряжений, упряжений, шкварений, вишкварений, зашкварений, нашкварений, пошкварений, пришкварений, ушкварений Словник чужослів Павло Штепа
- жарений — Жарений, -а, -е Жареный. Не вставай ще ізза обіду, ще в печі долото жарене. Ном. № 5557. Словник української мови Грінченка