жасмин
ЖАСМИ́Н, у, ч.
1. Чагарник з запашними білими квітами, який вирощують у садах та парках.
Обсаджена жасмином стежка вела в нішу вузьких дверей (Чорн., Визвол. земля, 1959, 223);
За відчиненим вікном тихо шуміли кущі жасмину (Галан, Гори.., 1956, 6).
2. збірн. Квітки цього чагарника.
В ньому [букеті] красувалися пишні й пахучі півонії, жасмин, доповнювали й прикрашали собою букет ніжні троянди (Шиян, Баланда, 1957, 192).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жасмин — жасми́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- жасмин — -у, ч. 1》 Чагарник із запашними білими квітами, що його вирощують у садах і парках. 2》 збірн. Квітки цього чагарнику. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жасмин — Кущ або витка рослина родини оливових, поширена в тропіках; бл. 200 видів; квітки білі, жовті або рожеві, запашні; ефірні олії використовують у косметиці; культивують як декоративний. Універсальний словник-енциклопедія
- жасмин — Жасми́н, -ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жасмин — Жасмин, -ну м. Жасминъ, Philadelphus coronarius L. ЗЮЗО. І. 131. Цвіли кущі рожі, бузку, жасмину. Левиц. Пов. 20. Словник української мови Грінченка