жахати
ЖАХА́ТИ¹ , а́ю, а́єш, недок., перех. Викликати жах у кого-небудь; дуже лякати когось.
[Галина:] Це ж той, тату, козаченько, Що зо сну мене жахав (Кроп., II, 1958, 103);
— Ці бунти жахали Олександра Романова, що посилав вірних своїх сатрапів усмиряти їх (Рильський, III, 1956, 184);
Чотири слони в розкішних попонах несли важкі гармати, жахаючи своїм виглядом поляків (Тулуб, Людолови, II, 1957, 525).
ЖАХА́ТИ² , а́є, недок., діал. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись (перев. про вогонь).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жахати — жаха́ти 1 дієслово недоконаного виду лякати жаха́ти 2 дієслово недоконаного виду спалахувати діал. Орфографічний словник української мови
- жахати — I -аю, -аєш, недок., перех. Викликати жах у кого-небудь; дуже лякати когось. II -ає, недок., діал. З великою силою і швидкістю спалахувати, вихоплюватися звідкись (перев. про вогонь). Великий тлумачний словник сучасної мови
- жахати — див. лякати Словник синонімів Вусика
- жахати — ЛЯКА́ТИ (виклика́ти почуття страху, переляку), СТРАХА́ТИ, СТРАШИ́ТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ, СПОЛО́ХУВАТИ, ПОЛО́ХАТИ, СТРАЩА́ТИ розм. рідше, СПУ́ДЖУВАТИ діал., ЖАХА́ТИ підсил. — Док. Словник синонімів української мови
- жахати — Жахати, -хаю, -єш гл. 1) Пугать, страшить, ужасать. Твій гнів мене жахає. К. Псал. 203. 2) Вырываться (о пламени). Полум'я так і жахає з коміна. Жахнуло полум'я з груби. Словник української мови Грінченка