1. Словник української мови в 11 томах

жебрання

ЖЕ́БРАННЯ, я, с. Дія за знач. же́брати.

Інші прохачі.. виряджались на жебрання спозаранку (Н.-Лев., IV, 1956, 305);

Щоб запомогти невістці, він вийшов з своєю кобзою на жебрання у великий мороз і задубів (Бурл., О. Вересай, 1959, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жебрання — же́брання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. жебрання — -я, с. Дія за знач. жебрати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жебрання — ЖЕБРА́ЦТВО (збирання милостині), ЖЕ́БРАННЯ, ЖЕ́БРИ, ЖЕБРУВА́ННЯ рідше, СТАРЦЮВА́ННЯ, СТАРЕ́ЦТВО заст. Люди.. давали їм то хліба, то теплої страви, — звільна вони й самі привикли до жебрацтва (І. Словник синонімів української мови