жердка
ЖЕ́РДКА, и, ж.
1. Горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одежу.
Часом, в неділю, Підпара здіймав з жердки жупан і надягав на себе широкий пояс (Коцюб., II, 1955, 52);
Доки вони ходили від жердки до жердки, на яких один біля одного на плечиках висіли різних кольорів і розмірів костюми, Макса покликали до інших покупців (Панч, Ерік.., 1950, 5).
2. Взагалі усяка підвішена палиця, перекладина.
Сіла я [пташка] в кутку на жердці, Крізь дротиночки гляжу (Щог., Поезії, 1958, 385);
Птах стурбовано заворушився на жердці (Сміл., Сашко, 1957, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жердка — же́рдка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири же́рдки Орфографічний словник української мови
- жердка — [жердка] -рдкие, д. і м. -рдз'ц'і; мн. жеирдки, жеирдок дв'і жердкие Орфоепічний словник української мови
- жердка — -и, ж. 1》 Горизонтально підвішена чи прикріплена перекладина, на яку вішають одежу. 2》 Взагалі усяка підвішена палиця, перекладина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жердка — див. перекладина Словник синонімів Вусика
- жердка — Же́рдка, -дки, -дці; же́рдки́, -док Правописний словник Голоскевича (1929 р.)