1. Словник української мови в 11 томах

жеребкування

ЖЕРЕБКУВА́ННЯ, я, с. Вирішення чогось, встановлення прав та обов’язків на що-небудь витягуванням жеребків.

— Розподіляли ми землю так, як повелося з давньої давнини. Не з злої старшинської волі, а жеребкуванням (Тулуб, Людолови, II, 1957, 275).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жеребкування — жеребкува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. жеребкування — -я, с. Вирішення чогось, встановлення прав та обов'язків на що-небудь витягуванням жеребків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жеребкування — Жеребкува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)