жереп

ЖЕ́РЕП, а, ч.

1. (Pinus mughus Scop). Гірська сосна з чорною корою і неколючими короткими листками.

Сосна жереп.. в Українських Карпатах поширена за верхньою межею переважно хвойних лісів в субальпійському поясі на висоті від 1300 до 1850 м (Укр. бот. ж., XVII, 6, 1960, 76).

2. (Jипіреrиs сопітипіs L.). Хвойний чагарник або дерево родини кипарисових з м’ясистими, подібними до ягід шишками; використовується в промисловості; ялівець.

Замість лісів тепер слався землею жереп, чорний килим повзучих смерек, в якому плутались ноги (Коцюб.,11, 1955, 318);

Що далі вгору, то крутіші схили; Колючий жереп і гранітні брили Нам намагались перетяти путь (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жереп — же́реп іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жереп — -а, ч. 1》 Гірська сосна з чорною корою і неколючими короткими листками. 2》 Хвойний чагарник або дерево родини кипарисових з м'ясистими, подібними до ягід шишками; використовується в промисловості; ялівець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жереп — ЯЛІВЕ́ЦЬ (хвойний чагарник або дерево родини кипарисових), ЯЛІВНИ́К, ЖЕ́РЕП. Антін був тоді такий маленький, що легко міг сховатися за кущиком ялівцю (Р. Іваничук); Пагони ялівнику набрали темно-зеленого кольору (С. Чорнобривець); В кущах жерепу побачила (княгиня) вози зі зброєю (В. Гжицький). Словник синонімів української мови
  4. жереп — Жереп, -пу м. 1) Родъ горной сосны, Pinus mughus. З жерепу роблять ручки до кіся. Вх. Зн. 17. 2) Можжевельникъ, Juniperus communis. Вх. Зн. 17. Словник української мови Грінченка