жертвоприношення
ЖЕРТВОПРИНОШЕ́ННЯ, я, с.
1. За релігійними обрядами деяких народів — принесення жертв богам.
Східні слов’яни поклонялись і приносили жертви рікам, божествам води та ін., вірили в чудодійну силу жертвоприношень і заклинань (Іст. УРСР, І, 1953, 36).
2. Те саме, що же́ртва 1.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жертвоприношення — жертвоприно́шення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- жертвоприношення — -я, с. 1》 Те саме, що жертвопринесення. 2》 Те, що приносять у жертву, чим жертвують; офіра. Великий тлумачний словник сучасної мови