живоглот
ЖИВОГЛО́Т, а, ч., розм. Те саме, що живої́д.
Фон Гофман зазирнув до рота, немов худобу купував, — звірячу пику живоглота Єгор навік запам’ятав! (Уп., Вірші.., 1957, 206).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me