1. Словник української мови в 11 томах

живодайний

ЖИВОДА́ЙНИЙ, а, е, поет. Який дає силу, енергію, який потрібний, необхідний для життя; животворний.

Потекла по каналах живодайна вода (Шер., Дружбою.., 1954, 12);

П’ялися [ліани] вгору, ближче до сонячного живодайного світла (Ле, Право.., 1957, 62);

*Образно. Російські, українські, білоруські поети й прозаїки раз у раз припадають устами до живодайного джерела високої поезії «Слова» (Рильський, III, 1956, 362).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. живодайний — живода́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. живодайний — ур., животворний, животворчий, животворящий, життєдайний; живодавчий; пор. ЖИВУЩИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. живодайний — -а, -е, поет. Який дає силу, енергію, який потрібний, необхідний для життя; животворний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. живодайний — ЖИВЛЮ́ЩИЙ (ЖИВЛЮ́ЧИЙ рідше) (який є джерелом сили, бадьорості; який підживлює, освіжає), ЖИВОТВО́РНИЙ, ЖИВУ́ЩИЙ, ЖИТТЄДА́ЙНИЙ, ЖИВОДА́ЙНИЙ, ОСВІЖНИ́Й, ОЖИВЛЯ́ЮЧИЙ рідше, ЖИВОТВО́РЧИЙ рідше, ОСВІЖА́ЮЧИЙ рідше, ОЖИ́ВЧИЙ рідше. Словник синонімів української мови