живописання
ЖИВОПИСА́ННЯ, я, с., книжн. Дія за знач. живописа́ти.
Багатство живописання людської особи не перетворюється в самоціль; у мінливому письменник [Л. Толстой] вміло показує стале, типове, яке зрештою і визначає оцінку персонажа (Рад. літво, 1, 1961, 46).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- живописання — живописа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- живописання — -я, с., книжн. Дія за знач. живописати. Великий тлумачний словник сучасної мови