живописний
ЖИВОПИ́СНИЙ, а, е.
1. Прикм. до живо́пис.
Значення Трохименка в українському мистецтві не вичерпується його живописною творчістю (Мист., 6, 1955, 37);
Петриківські майстри здавна вживають як живописний матеріал яєчну темперу (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 95).
2. Який має красивий вигляд; мальовничий.
Тут і там, у особливо затишних місцях, на живописних пунктах, стоять альтанки зі столиками та лавочками (Фр., III, 1950, 93);
Він [парк Олександрія] розташований на березі живописної річки.. і має кілька декоративних ставків (Парк Олександрія.., 1949, 4).
3. Який виразно, яскраво що-небудь зображує, змальовує.
Безпосередньо з уст народу черпала письменниця [Марко Вовчок] простоту, щирість, задушевність розповіді, живописну повноту епітетів, приказок, природну музикальність мови (Іст. укр. літ., І, 1954, 310);
Живописна п’єса.
Значення в інших словниках
- живописний — живопи́сний прикметник Орфографічний словник української мови
- живописний — Живописний, живописно, малярський, мальовничий, мальовничо (мальовниче) З деякого часу прикметник живописний і прислівник живописно, що походять від іменника живопис... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- живописний — -а, -е. 1》 Прикм. до живопис. 2》 Який має красивий вигляд; мальовничий. 3》 Який виразно, яскраво що-небудь зображує, змальовує. Великий тлумачний словник сучасної мови
- живописний — БАРВИ́СТИЙ (про мову, стиль — багатий, різноманітний), МАЛЬОВНИ́ЧИЙ, ЖИВОПИ́СНИЙ рідше. Дружина його розповідала такою барвистою мовою, яка нагадала мені мережані сторінки Ганни Барвінок та Марка Вовчка (М. Словник синонімів української мови