жигонути
ЖИГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., однокр., розм. Підсил. до жигну́ти.
*У порівн. Муравйова наче жигалом хто жигонув (Гончар, Таврія.., 1957, 403).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
ЖИГОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., однокр., розм. Підсил. до жигну́ти.
*У порівн. Муравйова наче жигалом хто жигонув (Гончар, Таврія.., 1957, 403).