жирний

ЖИ́РНИЙ, а, е.

1. З великою кількістю жиру ( див. жир¹)

Жирна баранина парувала поруч на дошці, а Горпина різала її (Тулуб, Людолови, І, 1957, 140);

// Замазаний, забруднений жиром; масний.

Жирне волосся;

// у знач. ім. жи́рне, ного, с. Їжа з великою кількістю жиру.

Він умів добре й з смаком поїсти і їв не все підряд, а в певній послідовності.. Взагалі жирного поменше (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 157).

2. Товстий, гладкий, відгодований (про людей, тварин або частини їх тіла).

І щиро куманька свого Карасиками шанувала [Щука], А кіт і не цуравсь сього, Бо жирная мишва вже приїдаться стала (Гл., Вибр., 1957, 141);

Мухи роєм носилися над його жирним лицем (Мирний, І, 1954, 292);

Всякі ноги — довгі і дебелі, Стрункі й м’язисті, жирні і худі — Проходили повз нього на панелі (Бажан, Роки, 1957, 189);

// перен., розм,, рідко. З великою кількістю соку (про рослини); соковитий.

Низьке місце, де протікала повесні вода, поросло.. жирною травою (Мирний, І, 1954, 248).

3. перен. З великим вмістом якоїсь речовини.

Жирною крейдою на ній [дошці] було витаврувано: «С. Левченко злісний бракороб бригади штампів» (Собко, Любов, 1935, 14);

Жирні глини (з вмістом глинистих частинок понад 60 %) для спорудження тіла греблі застосовують тільки в разі крайньої потреби (Довідник сіль. будівельника, 1956, 38);

// З великим вмістом поживних речовин.

Жирна земля.

4. перен. З товстими лініями.

Жирний шрифт.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жирний — жи́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жирний — I жирненький, жирнуватий, жирнючий, жирнющий, зажирений, засмажений, засмачений, пережирений, прожирений, просалений, скоромний Фразеологічні синоніми: заправлений жиром II див. гладкий Словник синонімів Вусика
  3. жирний — ЖИРНИЙ – ЖИРОВИЙ Жирний. З великою кількістю жиру; товстий, гладкий – про людину, тварину або частини їхнього тіла; соковитий – про рослини; з великим умістом якихось речовин: жирна яловичина, жирний суп, жирне волосся, жирна людина, жирне обличчя... Літературне слововживання
  4. жирний — (- людей) товстий, гладкий, відгодований, ситий; (- пляму) масний; (- траву) соковитий; (грунт) родючий, плодючий; (шрифт) грубий. Словник синонімів Караванського
  5. жирний — [жирнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. жирний — -а, -е. 1》 З великою кількістю жиру (див. жир I). || Замазаний, забруднений жиром; масний. Жирне волосся. || у знач. ім. жирне, -ного, с. Їжа з великою кількістю жиру. 2》 Товстий, гладкий, відгодований (про людей, тварин або частини їхніх тіл). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. жирний — 1. масний, масткий, товщевий, дійовий, лійний, олійний, олив'яний, масляний, сальний, смальцевий 2. гладкий, грубий, див. товстий, ситий, тучний Словник чужослів Павло Штепа
  8. жирний — А, -е. 1. Багатий, респектабельний, успішний. Жирний бізник. 2. Гарно, якісно зроблений, зі значним вкладанням грошей у роботу. Жирний будинок. 3. Жадібний. Словник сучасного українського сленгу
  9. жирний — ЖИ́РНИЙ (який містить багато жиру; забруднений жиром; укритий шаром жиру), МАСНИ́Й, СИ́ТИЙ рідше; МАСТКИ́Й (просякнутий жиром). Жирна баранина; Жирні плями; Масні пальці; Масний борщ; На столі з'явилася пахуча гречана каша з молоком ситим (Г. Словник синонімів української мови
  10. жирний — Жирний, -а, -е Откормленный, жирный. Диво, що жирний бик до роботи привик Волын. г. ум. жирненький. Словник української мови Грінченка