жиропіт
ЖИРОПІ́Т, по́ту, ч., спец. Речовина, що становить суміш виділень сальних і потових залоз вівці.
В трудовому чабанському сезоні стрижіння — це робота найвищої напруги.. Каторга, пекло, найважчий це труд, навіть при механізації. Цілоденне мекання, духота, запах сірки, жиропоту, крові, карболки… (Гончар, Тронка, 1963, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жиропіт — жиропі́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- жиропіт — -поту, ч., спец. Речовина, що становить суміш виділень сальних і потових залоз вівці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жиропіт — ЖИРОПІ́Т (речовина, що становить суміш виділень сальних і потових залоз вівці), СІ́РКА розм. Цілоденне мекання, духота, запах сірки, жиропоту, крові, карболки (О. Гончар); Треба тую сірку брать, що з вовни, та волам шиї парить, щоб погоїлись (казка). Словник синонімів української мови