житво
ЖИТВО́, а́, с., діал. Житло.
Хата здалася Христі великим льохом, а не людським житвом (Мирний, III, 1954, 227).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- житво — житво́ іменник середнього роду, істота житло діал. Орфографічний словник української мови
- житво — див. оселя Словник синонімів Вусика
- житво — -а, с., діал. Житло. Великий тлумачний словник сучасної мови
- житво — ЖИТЛО́ (приміщення, призначене для життя людей), ОСЕ́ЛЯ, ПОМЕ́ШКАННЯ, ДІМ, ДОМІ́ВКА, ХА́ТА, ПОРІ́Г (перев. з означ.), ГОСПО́ДА, ЛІ́ГВИЩЕ розм., ДО́МА розм., МЕ́ШКАННЯ діал., ЖИТВО́ діал., СЕЛИ́ТЬБА заст.; ХАТИ́НА (перев. невелике, убоге); НОРА́ зневажл. Словник синонімів української мови
- житво — Житво, -ва с. Мѣсто жительства, жилье. Мир. ХРВ. 143. Словник української мови Грінченка