1. Словник української мови в 11 томах

жнивний

ЖНИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до жнива́.

Не можна сказати, що Крук так і не робить нічого в селі для цієї бідняцької демонстрації проти поміщиці в гарячу жнивну пору (Козл., Ю. Крук, 1957, 480);

// Стос. до жнив.

Пливе в настояному на колосках повітрі жнивна пісня (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 50).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жнивний — жни́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жнивний — ЖНИВНИЙ – ЖНИВАРСЬКИЙ Жнивний. Пов’язаний зі жнивами: жнивна пора, жнивні пісні. Жниварський. 1. Те саме, що жнивний: жниварські дні, жниварські пісні. 2. Пов’язаний із жнивуванням, жниварями: жниварський реманент, жниварська машина. Літературне слововживання
  3. жнивний — -а, -е. Прикм. до жнива. || Стос. до жнив. Жнивні пісні — те саме, що обжинкові пісні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жнивний — Жнивний, -а, -е Жатвенный. Словник української мови Грінченка