1. Словник української мови в 11 томах

жовтень

ЖО́ВТЕНЬ, тня, чол.

1. Назва десятого місяця календарного року.

— Мені щастить збирати за рік два врожаї: в червні і в жовтні (Юрій Смолич, I, 1958, 69).

2. (з великої літери). Велика Жовтнева соціалістична революція 1917 року.

Нарешті — Жовтень! Вдарила «Аврора», І сила та гвинтівку підняла (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 6);

// Річниця Великої Жовтневої соціалістичної революції 7 листопада (25 жовтня за старим стилем).

Скоро Жовтень.. Он лежать уквітчані гірлянди, їх сплели з пахучої сосни (Володимир Сосюра, I, 1957, 340).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жовтень — жо́втень іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жовтень — [жоўтеин'] -т(‘)н'а, ор. -тнеим, м. (ў) -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. жовтень — -тня, ч. Назва десятого місяця календарного року. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ЖОВТЕНЬ — • "ЖОВТЕНЬ" - літ.-мист. та громад.-політ. журнал СПУ. Див. "ДЗВІН". Українська літературна енциклопедія
  5. жовтень — Жо́втень, жо́втня, жо́втневі, -тнем, в -тні; жо́втні, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. жовтень — I. Жовтень, -тня м. Сентябрь. Съ этимъ значеніемъ въ словаряхъ Левченка, Уманця і Спілки, Тимченка, въ «Основѣ» 1862, № 9, въ новѣйшихъ календаряхъ: «Рідного Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. Словник української мови Грінченка